Цій собаці породи ши-цу було близько 10 років, коли її знайшли люди з американської організації Animal Control. Це сталося у серпні 2012-го десь на вулицях Коннектикута. Тварина була у жахливому стані.
Собаку відразу забрали до притулку, де за специфічний запах її почали називати Смердючкою. Через чотири роки її з притулку прийняли у сім’ю. Вважали, що вона не бачить на ліве око — таке воно було затуманене.
Незабаром собака разом зі своєю новою подругою Ширлі поїхала до Нью-Йорку у свій новий дім. Дуже скоро вона отримала нове ім’я – Марні. Її так назвали на честь музикантки Марні Штерн. Після того, як собаці видалили хворі зуби, вона почала добре пахнути. Водночас це не причина, чого її язик звисає. Справа у тому, що у Марні просто дуже довгий язик. Лише коли сніжить, вона може його сховати.
Невдовзі після усиновлення туманне око Марні повільно, але почало яснішати. За словами Ширлі, що більше часу Марні проводила у новій оселі, то відкритішою ставала до своєї нової родини.
«Коли ми почали ходити разом на вечірки та взагалі виходити в люди, Марні була неймовірно щаслива», – розповідає Ширлі.
Марні обожнює бігати довгими килимовими доріжками. Вона пізнає світ через запахи, особливо полюбляє нюхати траву. Більше вона любить хіба що сон. Її улюблена їжа — броколі, курка, кавун, кекси, грецький йогурт та яйця. Марні не дуже любить купатися, а залишатися вдома – просто ненавидить. Собака навіть не підійде до їжі, якщо її родини немає вдома.